Париж викладе свої музейні колекції в мережу

Паризьке муніципальне агентство Paris Musées, що об'єднує 14 музеїв, почало 8 січня, викладати в мережу оцифровані у високій роздільній здатності свої колекції.

Про це повідомляє Міжнародне французьке радіо.

Бульвар Капуцинів у Парижі. Жан Беро. 1889 р. Колекція музею Карнавалє
Бульвар Капуцинів у Парижі. Жан Беро. 1889 р. Колекція музею Карнавалє

У мережу будуть викладені постійні колекції таких музеїв, як Малий палац (Petit Palais), Карнавалє (Carnavalet), Коньяк-Же (Cognacq-Jay), Паризький музей сучасного мистецтва (Musée d'Art moderne de la ville de Paris).

Як підкреслює в своєму повідомленні AFP, музеї хочуть, щоб їхні зібрання стали краще відомі широкому загалу як у Франції, так і за кордоном.

Міські музеї програють у відвідуваності таким великим державним зібранням колекцій, як Лувр, Музей Орсе або Центр Помпіду.

"Операція "open content" дасть вільний доступ до наших фондів і дозволить будь-кому використовувати ці зображення без будь-яких технічних, юридичних або фінансових обмежень, в тому числі і з комерційними цілями", заявили в Paris Musées.

Спочатку агентство викладе 100 000 зображень, а потім файли будуть викладатися в міру оцифровування колекцій. Користувачі зможуть знайти потрібний їм твір за ключовими словами, наприклад, на ім'я художника або назвою музею, а потім завантажити зображення із додадою до нього довідку із зазначенням дати створення і інших відомостей. При використанні необхідно буде вказувати джерело файлу.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.