Коштовності, вкрадені зі скарбниці у Дрездені, виставили на продаж в Ізраїлі

Два з ювелірних виробів, викрадених під час недавнього пограбування в одному з найбагатших музеїв Німеччини, як стверджується, виставлені на продаж в Ізраїлі.

Про це заявили в ізраїльській консалтинговій фірмі CGI Group, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство DPA.

 

Особи, які стверджують, що у них є два комплекти коштовностей із "Зеленого склепіння" Дрездена – дрезденський білий діамант і нагрудна зірка польського ордена Білого Орла, - запропонували обидва предмети за 9 мільйонів євро в серії електронних листів, сказала Цвіка Неф, виконавчий директор групи CGI.

Однак державний орган, що відповідає за "Зелене склепіння", з обережністю поставився до заяв і заявив, що не працює з CGI.

"Компанія не встановила контакт із нами", - сказав Стефан Адам, представник Дрезденської державної художньої колекції.

Двоє грабіжників проникли в "Зелене склепіння", де зберігається одна з найдавніших і найкраще збережених в Європі колекцій скарбів, через заґратоване вікно в ранні години 25 листопада і використовували сокиру для доступу до вітрин в ювелірному залі.

Дрезденський білий діамант і польський орден Білого Орла були серед більш ніж двох десятків предметів, вкрадених в ході пограбування, яке тривало всього кілька хвилин.

Розташована в Тель-Авіві CGI Group повідомила, що з нею зв'язалася юридична фірма від імені керівництва музею.

Ймовірні грабіжники вимагали оплати в біткоїнах.

"Вся інформація була передана в режимі реального часу земельній прокуратурі Дрездена", - сказала Неф.

Німецька поліція повідомила, що з ними зв'язалися 1200 інформаторів з Німеччини та інших країн, які висловили бажання допомогти в розслідуванні. Однак їхня інформація не стала в пригоді.

Як повідомлялося, поліція пропонує винагороду в розмірі 500 000 євро за корисну інформацію.

"Зелене склепіння", в якому знаходиться ювелірна кімната, залишається закритим для публіки приблизно через півтора місяця після пограбування. Поки не зрозуміло, коли воно знову відкриється.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.