Коштовності, вкрадені зі скарбниці у Дрездені, виставили на продаж в Ізраїлі

Два з ювелірних виробів, викрадених під час недавнього пограбування в одному з найбагатших музеїв Німеччини, як стверджується, виставлені на продаж в Ізраїлі.

Про це заявили в ізраїльській консалтинговій фірмі CGI Group, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство DPA.

 

Особи, які стверджують, що у них є два комплекти коштовностей із "Зеленого склепіння" Дрездена – дрезденський білий діамант і нагрудна зірка польського ордена Білого Орла, - запропонували обидва предмети за 9 мільйонів євро в серії електронних листів, сказала Цвіка Неф, виконавчий директор групи CGI.

Однак державний орган, що відповідає за "Зелене склепіння", з обережністю поставився до заяв і заявив, що не працює з CGI.

"Компанія не встановила контакт із нами", - сказав Стефан Адам, представник Дрезденської державної художньої колекції.

Двоє грабіжників проникли в "Зелене склепіння", де зберігається одна з найдавніших і найкраще збережених в Європі колекцій скарбів, через заґратоване вікно в ранні години 25 листопада і використовували сокиру для доступу до вітрин в ювелірному залі.

Дрезденський білий діамант і польський орден Білого Орла були серед більш ніж двох десятків предметів, вкрадених в ході пограбування, яке тривало всього кілька хвилин.

Розташована в Тель-Авіві CGI Group повідомила, що з нею зв'язалася юридична фірма від імені керівництва музею.

Ймовірні грабіжники вимагали оплати в біткоїнах.

"Вся інформація була передана в режимі реального часу земельній прокуратурі Дрездена", - сказала Неф.

Німецька поліція повідомила, що з ними зв'язалися 1200 інформаторів з Німеччини та інших країн, які висловили бажання допомогти в розслідуванні. Однак їхня інформація не стала в пригоді.

Як повідомлялося, поліція пропонує винагороду в розмірі 500 000 євро за корисну інформацію.

"Зелене склепіння", в якому знаходиться ювелірна кімната, залишається закритим для публіки приблизно через півтора місяця після пограбування. Поки не зрозуміло, коли воно знову відкриється.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.