In memoriam. Помер відомий кримськотатарський науковець Валерій Возгрин

На 81 році життя у Санкт-Петербурзі помер Валерій Возгрин.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook Рефат Чубаров.

 
Валерій Возгрин

"Надійшла сумна звістка з Санкт-Петербургу: на 81 році життя помер Валерій Євгенійович Возгрин, делегат Курултаю кримськотатарського народу II скликання (червень 1991 – червень 1996), доктор історичних наук, професор кафедри нового і новітнього часу Інституту історії Санкт-Петербурзького університету, директор науково-дослідного центру "Меншіковскій інститут", член Датської королівської Академії наук, автор фундаментальних досліджень з історії кримськотатарського народу" йдеться у повідомленні.

Валерій Возгрин – автор 187 наукових праць з історії нової дипломатії, історії Росії, Європи, Скандинавських країн, Гренландії. Вони видані в Росії, Україні, Данії, Норвегії, Німеччині, Естонії, Фінляндії, Туреччини, Італії.

Він народився у 1939 році в Сімферополі, з часом став спочатку моряком, а ротім істориком і переїхав в Санкт-Петербург. Він все своє життя зберігав відданість і любов до Криму.

У 1992 р. Возгрин видав свою книгу "Історичні долі кримських татар", в 1994 р.  "Імперія і Крим – довгий шлях до геноциду".

А над першою всеосяжною працею про історію кримськотатарського народу  "Історією кримських татар" в 4 томах, що була видана у 2013 р., він працював більше 20 років.

Валерій Євгенович і після смерті не хотів розлучатися з Кримом. Він заповів віддати половину свого праху кримській землі, іншу – поховати в Санкт-Петербурзі.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.