АНОНС: У Києві відбудеться Вечір Різдвяних Василів

У січні традиційно відбувається Вечір Різдвяних Василів, започаткований у 1989 році Євгеном Сверстюком в пам’ять про Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака та Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Цьогоріч Вечір відбудеться 12 січня, у День українського політв'язня, що відзначається від 1975 року за ініціативи В'ячеслава Чорновола.

Саме цього дня 1972 року в Україні розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва: упродовж кількох днів було заарештовано цілу плеяду відомих представників національно-демократичного руху: Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Івана Дзюбу, В'ячеслава Чорновола, Івана Геля та інших.

На жаль, Україні досі доводиться боротись за визволення своїх синів і дочок – сучасних політв'язнів Кремля. Тому на Вечорі Різдвяних Василів спогади про дисидентське небобратство та про феномен "прямостояння" межуватимуть з роздумами про історичні уроки, які повторюються, про нинішніх кремлівських бранців та сучасну, імперську тоталітарну Росію.


До слова на Вечорі запрошені:

Володимир В'ятрович – народний депутат України;

Орися Сокульська – голова Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих;

Василь Овсієнко – колишній політв'язень, історик дисидентського руху;

Маргарита Довгань – шістдесятниця, громадська та культурна діячка;

Олесь Шевченко – колишній політв'язень, громадський діяч, учасник національно-визвольного руху;

Олексій Сінченко – літературознавець;

Олександра Матвійчук – правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод;

Олег Сенцов та Володимир Балух – політв'язні путінського режиму;

Олександр Сугоняко – громадський діяч, шеф-редактор газети "Наша віра";

Віра Соловйова – директорка видавництва "Кліо", ініціаторка вечора.


На Вечорі будуть представлені книги про рух опору 60-80-х років, спогади Василя Овсієнка, Євгена Сверстюка, Маргарити Довгань, Іванни Мащак та ін., а також спогади про Василя Стуса.


Організатори заходу: Київська міська рада, Видавництво "Кліо", ГО "Центр Громадянських Свобод"


Час: 12 січня, неділя, 16.00


Місце: Колонна зала КМДА, вул. Хрещатик, 36

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.