Уламки корабля XVI століття знайшли в центрі Стокгольма

У центрі столиці Швеції, в районі на схід від парку Кунгстредгорден, який кілька століть був заповнений водою, проходять роботи по зміцненню фундаменту одного з будинків XIX століття, що належить місцевому банку. Робітники натрапили там на залишки старовинного корабля.

Про це пише "Ліга".

Частини дерев'яного корпусу корабля знаходилися під двором будівлі.

 

Дослідники з'ясували, що судно називалося "Самсон" і було побудовано за наказом шведського короля Карла IX в кінці XVI століття.

"Самсон" був зроблений з сосни і досягав у довжину 30 метрів.

Відзначається, що знахідка незвичайна тим, що датована перехідною епохою між старим і новим суднобудуванням. Подібних прикладів археологи раніше не зустрічали.

В історичних архівах записи про "Самсона" закінчуються 1607 року.

"Корабель був покинутий на початку XVII століття. Ймовірно, всі рухомі об'єкти з нього зняли, а його залишили на березі. У цьому ж районі ми знайшли сміття, що залишилося від місцевих жителів того часу: монети, шматки скла і кераміки, а також глиняну кульку , який, можливо, був дитячою іграшкою ", - розповів археолог Філіп Тонемар.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.