Уламки корабля XVI століття знайшли в центрі Стокгольма

У центрі столиці Швеції, в районі на схід від парку Кунгстредгорден, який кілька століть був заповнений водою, проходять роботи по зміцненню фундаменту одного з будинків XIX століття, що належить місцевому банку. Робітники натрапили там на залишки старовинного корабля.

Про це пише "Ліга".

Частини дерев'яного корпусу корабля знаходилися під двором будівлі.

 

Дослідники з'ясували, що судно називалося "Самсон" і було побудовано за наказом шведського короля Карла IX в кінці XVI століття.

"Самсон" був зроблений з сосни і досягав у довжину 30 метрів.

Відзначається, що знахідка незвичайна тим, що датована перехідною епохою між старим і новим суднобудуванням. Подібних прикладів археологи раніше не зустрічали.

В історичних архівах записи про "Самсона" закінчуються 1607 року.

"Корабель був покинутий на початку XVII століття. Ймовірно, всі рухомі об'єкти з нього зняли, а його залишили на березі. У цьому ж районі ми знайшли сміття, що залишилося від місцевих жителів того часу: монети, шматки скла і кераміки, а також глиняну кульку , який, можливо, був дитячою іграшкою ", - розповів археолог Філіп Тонемар.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.