У Лондоні чоловік пошкодив картину Пікассо вартістю $26 мільйонів

Британська поліція відкрила справу проти чоловіка, який 28 грудня намагався пошкодити картину Пабло Пікассо, представлену в лондонській галереї Тейт Модерн.

Про це пише ВВС.

 

Йдеться про роботу "Погруддя жінки". Експерти оцінюють її вартість у 20 мільйонів фунтів (це понад 26 мільйонів доларів).

За деякими даними, зловмиснику вдалося порвати картину - повністю чи частково, не уточнюється.

Представники галереї не розкривають, в якому стані перебуває полотно.

"Витвір мистецтва передано нашій команді для експертної оцінки. Центр Tate продовжує роботу", - повідомили у Тейт Модерн.

Затриманий - 20-річний Шакіл Мейсі. Він заперечує звинувачення на свою адресу.

Попереднє судове слухання за його справою заплановане на 30 січня.

Картину "Погруддя жінки" Пабло Пікассо написав у Парижі в травні 1944 року - в останні місяці нацистської окупації.

На полотні зображена муза і коханка художника Дора Маар.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.