Держкіно анонсувало зйомки фільму про депортації українців з Польщі

Державне агентство України з питань кіно анонсувало початок виробництва документального фільму "Переселення 44-46".

Стрічка розповість історію примусового виселення 800 тис. поляків з УРСР та 480 тис. українців із сучасної території Польщі, здійснену за вказівкою Москви.

Факти викладатимуться через безпосередні спогади жертв примусової депортації. Базовий сюжет, навколо якого розкриватиметься історія, – реальна доля матері та доньки з одного з українських сіл Холмщини, повідомляє Газета.UA із посиланням на офіційну сторінку агентства.

 

Кінопроект "Переселення 44-46" став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору Держкіно. Режисером стрічки є Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, продюсер – Артем Денисов.

Держава покриє повну вартість виробництва стрічки – 4 млн 99 тис. грн. Реліз заплановано восени 2020 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.