АНОНС: Презентація книжки путівних нотаток Юрія Лисянського

Видавництвово "Темпора" презентує книжку "Навколосвітня подорож на шлюпі "Нева" (1803-1806) першого українського навколосвітнього мореплавця.

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Це перевидання з оригіналу 1812 року, який зберігається в Ніжині, з альбомом карт та малюнків.

Модератор: Антон Санченко.

При підтримці Асоціації ветеранів військово-морських сил України

Час: 7 грудня, субота, 14:00

Місце: Національний військово-історичний музей (в Будинку офіцерів, вхід від гармати), вул. Грушевського 30/1, м. Київ

Довідково. Юрій Федорович Лисянський. Мореплавець, географ, океанограф.

Народився 14 (1 за ст. ст.) 1773 року в місті Ніжині. Під час першої кругосвітньої подорожі (1803-1806) був капітаном судна "Нева".

 

1827 року перебуваючи у Ніжині особисто подарував директору Ніжинського ліцею І. Орлаю повний комплект видання книги "Путешествие вокруг света на корабле "Нева" в 1803-1806 годах", яка зараз зберігається у Музеї рідкісної книги ім. Г.Васильківського Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.

Помер 26 лютого 1837 р. у Петербурзі і був похований на цвинтарі Олександро-Невської лаври. На його могилі, на зібрані морськими офіцерами кошти, був поставлений пам'ятник, ескіз якого намалював сам мореплавець.

На постаменті лежить залізний якір, там же викарбовано епітафію, складену ним самим: "Прохожий, не тужи о томъ, Кто кинул якорь здесь Он взял съ собою паруса, Под коими взлетитъ въ предълъ небесъ".

Ім'я Юрія Федоровича Лисянського носить острів на Гавайях, півострів на Алясці, протока, річка, гора на Сахаліні. В місті Ніжині встановлений пам'ятник Юрію Лисянському та є вулиця його імені.


Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.