АНОНС: Презентація книжки путівних нотаток Юрія Лисянського

Видавництвово "Темпора" презентує книжку "Навколосвітня подорож на шлюпі "Нева" (1803-1806) першого українського навколосвітнього мореплавця.

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Це перевидання з оригіналу 1812 року, який зберігається в Ніжині, з альбомом карт та малюнків.

Модератор: Антон Санченко.

При підтримці Асоціації ветеранів військово-морських сил України

Час: 7 грудня, субота, 14:00

Місце: Національний військово-історичний музей (в Будинку офіцерів, вхід від гармати), вул. Грушевського 30/1, м. Київ

Довідково. Юрій Федорович Лисянський. Мореплавець, географ, океанограф.

Народився 14 (1 за ст. ст.) 1773 року в місті Ніжині. Під час першої кругосвітньої подорожі (1803-1806) був капітаном судна "Нева".

 

1827 року перебуваючи у Ніжині особисто подарував директору Ніжинського ліцею І. Орлаю повний комплект видання книги "Путешествие вокруг света на корабле "Нева" в 1803-1806 годах", яка зараз зберігається у Музеї рідкісної книги ім. Г.Васильківського Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.

Помер 26 лютого 1837 р. у Петербурзі і був похований на цвинтарі Олександро-Невської лаври. На його могилі, на зібрані морськими офіцерами кошти, був поставлений пам'ятник, ескіз якого намалював сам мореплавець.

На постаменті лежить залізний якір, там же викарбовано епітафію, складену ним самим: "Прохожий, не тужи о томъ, Кто кинул якорь здесь Он взял съ собою паруса, Под коими взлетитъ въ предълъ небесъ".

Ім'я Юрія Федоровича Лисянського носить острів на Гавайях, півострів на Алясці, протока, річка, гора на Сахаліні. В місті Ніжині встановлений пам'ятник Юрію Лисянському та є вулиця його імені.


Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.