Викладач УКУ Іван Альмес отримав престижну премію ім. Єжи Ґедройця

29 листопада 2019 року в Посольстві Республіки Польщі у Києві відбулося урочисте вручення нагород 13-го конкурсу ім. Єжи Ґедройця молодим дослідникам за найкращі наукові праці з історії Польщі та польсько-українських стосунків.

У номінації "Докторські праці" нагороду отримав академічний координатор програми "Київське християнство" та викладач кафедри нової і новітньої історії України УКУ к.і.н. Іван Альмес, повідомляє Український католицький університет.

 
ФОТО: УКУ

Як зауважила в своїй рецензії на кандидатську дисертацію І. Альмеса професорка Наталія Яковенка, це найкраща праця з ранньомодерної історії України й Польщі з-поміж робіт, що будь-коли подавалися конкурс ім. Єжи Ґедройця.

Провідна українська дослідниця наголосила на тому, що молодий уківський викладач не тільки написав блискучу роботу про книгозбірні унійних і православних монастирів та читацькі практики ченців, але й по-новаторськи вписав релігійне життя монаших спільнот у ширший соціокультурний контекст тогочасної епохи, причому використовуючи найновіші досягнення сучасної гуманітаристики та богословських наук.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.