Спецпроект

Парламент Валенсії визнав Голодомор геноцидом. ФОТО

У парламенті Валенсійської автономії Іспанії у середу розглянули питання визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Валенсійські депутати одноголосно ухвалили постанову "Про підвищення обізнаності та засудження великих злочинів ХХ століття, яким був Голодомор 1932-1933 років", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Укрінформ

У своїх виступах представники всіх фракцій погодилися з оцінкою Голодомору як геноциду.

Крім того, у засіданні законодавчого органу цього суб'єкта Іспанії взяла участь генеральний консул України Оксана Драмарецька. Також були присутні півтора десятка діячів української громади, з якими зустрівся голова валенсійського парламенту Енрік Морера.

 
Фото: Укрінформ

У мотиваційній частині постанови йдеться про "найрішучіше засудження нелюдських та геноцидних дій, здійснених тоталітарним режимом Сталіна".

 
Фото: Укрінформ

Резолютивна частина документа закликає виконавчу владу сприяти "пізнанню та осуду Голодомору – разом із великими злочинами XX століття, диктатурами, формами репресій та знищення людських життів – щоб пам'ять про ці події слугувала попередженням для нинішніх та майбутніх поколінь валенсійців".

Як ідеться в ухваленій постанові, валенсійський Женералітат (уряд) у тримісячний термін має повідомити парламентський комітет з прав людини про вжиті заходи в цьому напрямку.

 
Фото: Укрінформ

Підготовкою та просуванням постанови займалася ГО Instituto 9 de Mayo в рамках розпочатого рік тому спільного проєкту з Генконсульством України в Барселоні.

За словами представників цієї громадської організації Пабло Хіля та Андрія Якубува, "ухвалене рішення ставить питання про наступні дії тутешньої влади, які ми будемо підтримувати, зокрема забезпечення відомостей про Голодомор в освітянській мережі, чого немає досі".


Довідково. У 2010 році комітет з питань освіти Конгресу депутатів Іспанії відхилив пропозицію, подану каталонською партією, про включення інформації щодо Голодомору до навчальних програм.

Раніше, до 75-х роковин Голодомору, також на пропозицію каталонської партії, жертви штучного голоду були вшановані іспанським парламентом – без визнання цих подій геноцидом.

На регіональному рівні в Іспанії, крім Валенсійської автономії, Голодомор визнаний геноцидом парламентами Країни Басків (2003), Каталонії (2007) та Балеарських островів (2007).

Валенсійське співтовариство (історично – Королівство Валенсія) відновило свою автономію у 1982 році. Столиця суб'єкту – Валенсія – є третім, після Мадрида та Барселони, містом Іспанії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.