Кінофотофоноархів підготував виставку до 100-річчя першого Зимового походу Армії УНР

На сайті Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного оприлюднено виставку світлин про Перший Зимовий похід Армії УНР

Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного підготував та оприлюднив на своєму сайті виставку "Армія Української Народної Республіки. До 100-річчя Першого зимового походу".

Бронепоїзд
Бронепоїзд "Вільна Україна", здобутий вояками Армії УНР в бою з Червоною армією у 1919 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-154001

З 6 грудня 1919 р. по 6 травня 1920 р. тривав Перший зимовий похід Армії Української Народної Республіки під проводом генерал-полковника Михайла Омеляновича-Павленка. Його учасники мали всі шанси загинути у боях, але з мінімумом втрат вийшли з пекла, гордо піднявши над головами синьо-жовтий стяг.

З виставкою можна ознайомитись на сайті ЦДКФФА України ІМ. Г. С. Пшеничного

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.