Археологи знайшли палац майя, якому понад тисяча років

Мексиканські вчені знайшли раніше невідомий палац цивілізації майя.

Про це повідомляє ВВС.

Залишки будівлі висотою шість метрів, довжиною 55 метрів і шириною 15 метрів були виявлені під час розкопок на місці стародавнього міста Кулуба на півострові Юкатан.

Науковці переконані, що палац використовували протягом двох історичних епох, починаючи з VII століття нашої ери.

У Національному інституті антропології та історії Мексики вважають, що палац, ймовірно, використовувався протягом двох періодів історії мая - спочатку з VII по IX століття нашої ери, а потім з середини IX по XI століття.

Дослідники також вивчають чотири інших будівлі в цьому районі, зокрема вівтар, рештки двох житлових будинків і круглу споруду, яка, ймовірно, є піччю.

"Ця робота - лише початок, адже ми знайшли одну з найбільш об'ємних структур, але ж є й інші", - цитує агентство Reuters Альфредо Барреру, археолога з Національного інституту антропології та історії.

Є побоювання, що знахідка може постраждати від впливу сонця і вітру, тому природоохоронці розглядають ідею засадити лісом археологічну зону Кулуби поблизу популярного карибського курорту Канкун.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.