У Києві відкрилася виставка про репресованого археолога Мовчанівського

З 27 грудня у Національному музеї історії України діє виставка «Доля науковця у горнилі Великого терору», приурочена до 120-річчя від дня народження видатного українського вченого-археолога, краєзнавця, музейника Теодосія Мовчанівського

Про це повідомляє Інститут археології НАН України.

 

Виставка підготовлена фахівцями музейниками із залученням джерел з Наукового архіву Інституту археології. Це спільний проект НМІУ та ІА НАНУ з серії виставок "Репресована археологія". Серію присвячено українським науковцям, доля яких була знищена радянською репресивною машиною.

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський  (1899 - 1938) проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам'яток. Саме Мовчанівський сформував систему наукової фіксації розкопочного процесу, в тому числі ввів польові щоденники, які мали вестися за певною схемою.

На виставці представлено речі з Райковецького городища, багатошарової пам'ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва. Це близько 200 предметів з колекції матеріалів з розкопок Мовчанівського, яка зберігається у фондах НМІУ.

Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи Мовчанівського (відкритий лист на розкопки, машинопис роботи "Райковецьке феодальне городище", польовий щоденник) з Наукового Архіву Інституту археології НАН України.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського було заарештовано за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за "шкідливу діяльність в області науки". Трійка при Київському облуправлінні НКВС УРСР засудила його до вищої міри покарання. 10 травня 1938 р. Мовчанівського було страчено.

Постановою Президії Київського обласного суду від 12 травня 1971 р. археолога було реабілітовано за відсутністю складу злочину.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.