В'ятрович склав депутатську присягу

Відомий історик та громадський діяч, колишній голова Українського інститутут національної пам'яті Володимир В'ятрович виголосив текст присяги народного депутата України на початку пленарного засідання парламенту 3 грудня.

Про це сам він повідомив у Facebook.

 

"Виголосив нині з трибуни Верховної ради: "Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".

Моя присяга стала можливою, бо колись і сьогодні дотрималися своєї ті, хто присягав із зброєю в руках. Слава Україні!" - пише новий нардеп.

Як уточнює "Новинарня", через десять хвилин після цього голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив про входження Володимира В'ятровича до складу фракції "Європейська солідарність".

Нардепи від "ЄС" зустріли ці повідомлення оплесками.

Нагадаємо, на парламентських виборах 2019 року Володимир В'ятрович йшов під номером 25 у списку "Європейської Солідарності". Партія отримала 23 місця у багатомандатному окрузі, тому історик до парламенту не потрапив.

Нардеп від "ЄС" Ірина Луценко за станом здоров'я склала повноваження. Наступною у списку партії йшла Наталія Бойко (№24), але вона відмовилася від мандату, ставши радницею прем'єр-міністра Олексія Гончарука.

14 листопада В'ятровичу видали посвідчення нардепа. Складання присяги мало відбутися у стінах парламенту 15 листопада, але керівники парламенту не розпочали процедуру. Тоді ж стало відомо, що рішення ЦВК про реєстрацію В'ятровича як депутата ВРУ намагаються оскаржити в суді.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.