Влада Франції викупить знайдену на кухні картину за 24 мільйони євро

Роботу Чімабуе знайшли у будинку літньої жінки у місті Комп'єнь в 90 км на північ від Парижа. Вона висіла над плитою на кухні.

Про це повідомляє УНІАН.

 
ФОТО: REUTERS

Французька влада заборонила вивозити з країни картину "Осміяння Христа" флорентійського живописця Чімабуе.

Полотно знайшла на своїй кухні літня француженка, після чого воно пішло з молотка за 24 млн євро. Тепер французькій владі потрібно знайти гроші, щоб викупити картину.

Як йдеться в заяві міністерства культури Франції, його голова за рекомендацією комісії з національного надбання заборонив експорт картини на термін до 30 місяців.

Міністерство за цей час планує зібрати 24 млн євро і викупити роботу, щоб повісити її поруч з іншою картиною Чімабуе в Луврі.


Довідка. "Осміяння Христа" - шедевр періоду проторенесансу. Її автор, художник, відомий під псевдонімом Чімабуе ("Бикоголовий"), вважається одним з найважливіших живописців того періоду. Картина імовірно була написана в 1280-х роках.


"Осміяння Христа", невелика картина розміром 20,3 на 28,5 см, була виявлена аукціоністкою Філоменою Вульф, яка приїхала в Комп'єнь, щоб провести інвентаризацію будинку.

Господиня дому, жінка старша 90 років, переїхала в будинок престарілих, а сам будинок передбачалося виставити на продаж, спочатку описавши всі речі в ньому. Зробити це повинна була Філомена Вульф.

Вульф помітила роботу над плитою недалеко від входу у вітальню. Господиня думала, що робота Чімабуе – це російська ікона, яка потемніла від часу. Будинок вже проданий.

"У мене був тиждень на те, щоб розсортувати його вміст і все винести, - розповіла Вульф в інтерв'ю французьким ЗМІ. - Мені потрібно було звільнити місце в графіку, інакше все б викинули".

Експерти з Парижа встановили, що це справжня робота, і полотно виставили на аукціон. Ім'я покупця не назвали, але французькі ЗМІ пишуть, що картину купили двоє колекціонерів італійського ренесансу, які живуть у США.


Довідка. Чімабуе був першим італійським художником, який відійшов від формального "візантійського" стилю живопису в бік реалізму. Неважко зрозуміти, чому власники картини прийняли її за ікону – як і іконописці,

Чімабуе писав на золочених дерев'яних дошках. Чімабуе, як вважається, був учителем Джотто ді Бондоне, ще одного основоположника проторенесансу.

"Осміяння Христа" - складова частина більш великої роботи з восьми сцен, що зображують страсті Христові. Таких частин вціліло три, дві зберігаються в національних галереях в Лондоні і Нью-Йорку.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.