ЦУМ представив фільм, створений до його 80-річчя. ВІДЕО

Головний універмаг України і знакове місце Києва — ЦУМ — вирішив порадувати своїх гостей цілим фільмом зі спогадів.

Про це повідомляє видання "НВ".

 
ФОТО: ЦУМ

У це важко повірити тим, хто вперше побачив київський ЦУМ в останні роки, але найвідоміший універмаг столиці в грудні цього року відсвяткував своє 80-річчя.

ЦУМ на перетині вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького, який сьогодні об'єднує shopping-простори і фуд-хол, кінотеатр і вражаючі панорамні тераси з видом на серце міста, прийняв перших відвідувачів 1 травня 1939 року.

В рамках святкування цієї дати команда ЦУМ представила створений у партнерстві з Visa документальний фільм ЦУМ 80. У майже 50-хвилинній стрічці глядач дізнається, як київський ЦУМ став саме таким, яким ми його знаємо сьогодні.

Режисером документального фільму ЦУМ 80 виступив Павло Кільдау, відомий своїм авторським почерком, що відображається у використанні жанрових міксів.

"Для мене найголовніше — це відчуття. Я хочу, щоб глядачі сприймали цей фільм на рівні почуттів, пов'язаних насамперед зі своїм життям і досвідом. Наш фільм — це не просто історичне кіно, це немов сімейний альбом чи улюблена платівка, яку ти слухаєш знову і знову", — коментує свою роботу ЦУМ 80 Павло Кільдау.

 
ФОТО: ЦУМ

Для створення фільму-спогаду автори використовували знайдені в міських архівах відеохроніки, рідкісні фотографії та мемуари колишніх співробітників ЦУМу, а також розповіді тих, чиє життя і діяльність пов'язана з головним універмагом столиці сьогодні.

Як розповідає Кільдау, йому з командою довелося провести більше двох тижнів у державному архіві, відбираючи кадри радянської хроніки, яку було використано в стрічці.

Сюжетна лінія документального фільму ЦУМ 80 у хронологічному порядку розповідає глядачам головні події з життя центрального універмагу, паралельно показуючи, як змінювалося навколишнє місто, кияни і сама мода.

Ідея створення фільму виникла в лютому цього року, коли, готуючись до святкування ювілею, команда ЦУМ вирішила відтворити одну з його вітрин середини 60-х років.

Тоді було виявлено раніше не опубліковані знімки і спогади колишніх співробітників, які було вирішено зберегти в мультимедійному форматі та створити з них своєрідний пам'ятний відеоальбом.

 
ФОТО: ЦУМ

"Виявивши рідкісні фотографії та мемуари колишніх співробітників ЦУМу, ми немов відкрили скриню зі скарбами, якими захотіли поділитися з усіма.

Перші шість місяців пішли на підготовку і збір матеріалів, а наступні півроку — на знімальний процес і монтаж", — розповідає керівник відділу креативу і зв'язків з громадськістю ЦУМ Маруся Коваль.

Втім, історія була б неповною без розповідей про сьогоднішні дні. Тому глядачі можуть зануритися в повсякденну атмосферу універмагу: поспостерігати за роботою баїнг-директора Ольги Чайки на виставці Pitti Uomo у Флоренції, погостювати на бекстейджі зйомок рекламної кампанії ЦУМ в Карпатах, а також послухати історії тих, чиє життя і діяльність так чи інакше перетинається з універмагом в серці Києва.

Зокрема, телеведучої Тетяни Цимбал, письменника Станіслава Цалика, театрознавця Бориса Куріцина, історика моди Галини Кокоріної, народного артиста України Григорія Чапкіса, дизайнерів Антона і Ксенії Шнайдер, дизайнера Руслана Багінського, генерального директора ЦУМ Євгена Мамая та багатьох інших.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.