АНОНС: Презентація електронного каталогу українських поховань в Чехії

27 грудня відбудеться пресконференція з нагоди запуску нового вебпорталу «Український меморіал» – першого електронного каталогу українських поховань та місць пам’яті в Чехії.

Після ситуації, яка виникла у 2017 р. з могилою українського письменника Олександра Олеся, цей напрям став одним із пріоритетних у роботі Посольства України в Чехії – за три роки вдалося провести колосальну роботу з ідентифікації та збереження українських місць пам'яті в Празі, Брні, Ліберці, Пардубицях та інших містах.

 

Водночас, невирішеним питанням досі залишалося узагальнення всієї наявної інформації про українські поховання в Чехії та їх каталогізація, щоб кожен бажаючий міг легко знайти пам'ятник або могилу, яка його цікавить.

Саме цим з ініціативи Посольства зайнялася організація "Український меморіал" близько року тому. Була проведена величезна дослідницька робота, результатом якої стало створення відповідного сайту.

З його допомогою всі бажаючі в кілька кліків зможуть дізнатися про відомі українські місця пам'яті на території Чехії та отримати коротку інформацію щодо кожного конкретного поховання, побачити фотографію, дізнатися про актуальний стан пам'ятника та навіть побачити його конкретне розміщення на карті.


Участь у пресконференції візьмуть:

Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс;

Керівниця громадської організації "Український меморіал" Ганна Величко;

Розробник сайту Роман Міщенко.

Посол та учасники пресконференції дадуть відповіді на запитання, які стосуватимуться, насамперед, теми зустрічі, проте, за потреби, й інших питань українсько-чеських відносин.


Час:
27 грудня, п'ятниця, 11:00 за київським часом (10:00 у Празі)


Місце:
Посольство України в Чеській Республіці (Прага, вул. Шарля де Голля, 29) з прямою трансляцією в Skype.


Для участі в Skype-конференції журналісти можуть акредитуватися, надіславши на електронну скриньку ukremb.prague@gmail.com свої ПІБ та назву ЗМІ, а також ім'я в Skype.

Після цього заявнику буде надіслано запрошення доєднатися до розмови в Skype. Акредитація журналістів триватиме до 17:00 26 грудня 2019 року.


Пресконференція транслюватиметься наживо на сторінці події в Facebook. Свої запитання журналісти можуть залишати в коментарях під трансляцією.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.