Путін напряму звинуватив Польщу у змові з Гітлером

Президент Росії Володимир Путін звинуватив Польщу в розв’язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в «єврейському питанні».

Про це він заявив під час розширеної колегії Міноборони та на зустрічі з керівництвом Держдуми, повідомляє "Коммерсантъ".

 
Фото: Глєб Щєлкунов / "Коммерсантъ"

Видання пише, що "на адресу керівництва Польщі того часу з вуст президента Росії чулася добірна лайка".

Раніше на зустрічі з лідерами СНД Путін теж розкритикував Польщу. На колегії Міноборони він сказав все те саме, що і лідерам СНД, тільки тоді, пише видання, він користувався "архівними документами".

Путін розкритикував резолюцію Європейського парламенту, яка, на його думку, "ставить мало не на одну дошку Німеччину і Радянський Союз, натякаючи або навіть прямо кажучи про те, що Радянський Союз несе повну відповідальність за початок Другої світової війни".

"Це, звичайно, нісенітниця і маячня! Радянський Союз був останньою країною в Європі, яка підписала пакт про ненапад з Німеччиною. Останньою […] Так, пакт Молотова — Ріббентропа, так, він був підписаний. І там був секретний так званий договір про розподіл сфер впливу. А чим займалися європейські країни до цього?

Рівно тим самим! Усі зробили те ж саме! Починаючи з 1938 року, коли Гітлер висунув свої претензії на частину Чехословаччини, Велика Британія та Франція здали свого союзника, хоча в них був договір з Чехословаччиною про взаємодопомогу, і надали Гітлеру можливість захопити частину Чехословаччини", — заявив Путін.

Президент Росії також сказав, що на Мюнхенській конференції Гітлер "представляв інтереси Польщі".

"Але що зробили інші держави. Та ж сама Польща? Вони фактично вступили в змову з Гітлером! Прямо це видно за документами, за архівними документами! Ще питання, були там якісь секретні додатки чи не були — це неважливо! Важливо, як вони діяли. Діяли точно у змові! Просто документи, як вони вели переговори.

А на так званій Мюнхенській конференції Гітлер прямо представляв інтереси Польщі, частково — Угорщини... Прямо представляв інтереси, а потім ще полякам сказав: "Ви знаєте, як важко було відстоювати ваші інтереси". У нас це все в документах є".

Потім Путін торкнувся "єврейського питання": "Гітлер повідомив міністру закордонних справ, а потім послу Польщі в Німеччині, прямо сказав, що у нього є ідея вислати євреїв в Африку, у колонії! Уявляєте, 1938 рік, вислати євреїв з Європи в Африку! На вимирання! На знищення.

На що посол Польщі йому відповів, а потім це записав у своїй доповідній міністру закордонних справ Польщі пану Беку: "Коли я це почув, я йому відповів, що якщо він це зробить, ми поставимо йому чудовий памʼятник у Варшаві". Сволота, свиня антисемітська — інакше сказати не можна", — заявив російський президент.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.