Через обміління Дністра, з'явилась робота для археологів

Археологи Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника активно досліджують прибережну зону Дністра, де відбулось різке падіння води.

Про це повідомляє Голос України.

 

Береги оголилися на кілька десятків метрів через те, що на Дністровській ГЕС проводяться ремонтні роботи і рівень води у водосховищі значно понизився. Тож практично на поверхні вздовж берегової лінії опинилися сотні археологічних пам'яток, які свого часу пішли під воду при будівництві гідроелектростанції.

Уже під час перших археологічних розвідок науковцям вдалося зафіксувати низку об'єктів, серед яких трипільське і чорноліське житло та господарські ями, знайдено чимало стародавніх артефактів.

Серед них і вимитий водою практично цілий чорноліський горщик, який може належати до ІХ—VІІІ століть до Р.Х. Як повідомили археологи, їм вдалося знайти матеріали трипільської культури з розписними орнаментами, фрагмент зооморфної скульптурки, а також предмети залізного віку, давньоруського часу та велику кількість предметів, які датуються XVII—XIX століттями.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.