Росія наполегливо працює над переписуванням історії, - президент Литви

Президент Литви Гітанас Науседа звинуватив Росію у прагненні переписати історію, назвавши як приклад заперечення впливу таємних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа на історію Європи, її сьогодення і майбутнє.

Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook, передає видання "День".

 
Фото: Reuters

"Останнім часом Росія наполегливо працює над переписуванням історії. Одним із прикладів є заперечення впливу секретних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа на болісну історію Європи", - повідомляє Науседа.

Він зазначив, що 24 грудня 1989 року з'їзд народних депутатів СРСР визнав існування таємних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа 1939 року та оголосив їх недійсними.

Литовський президент нагадує, що "ці секретні угоди між нацистською Німеччиною і комуністичним Радянським Союзом призвели до подальшої окупації країн Балтії. "Сьогодні давайте розглянемо, що пережила наша країна за ці десятиріччя. Давайте оцінимо ті важливі мотиви державності, громадянства і спротиву агресії, які надихнули народ Литви, Латвії та Естонії на боротьбу за незалежність.

Історична пам'ять визначає сприйняття майбутнього. Давайте не будемо забувати уроки, які ми повинні винести з нашої власної та європейської історії. Давайте не будемо замінювати правду підпорами брехні", - резюмує президент Литви.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.