Історики створять 3D-моделі затонулих у Дніпрі човнів XVIII століття. ВІДЕО

Гідроархеологи протягом тижня досліджували на дні Дніпра дубель-шлюпки, що затонули в 1739 році, і вже за кілька днів представлять їх 3D-моделі.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив керівник відділу охорони пам'яток заповідника "Хортиця" Дмитро Кобалія.

 

"Ми дослідили дві дубель-шлюпки, що затонули в 1739 році, в кінці російсько-турецької війни. Вони були знайдені давно. Наприклад, одне судно знайшли років 40 тому, друге – близько 20. Вони знаходяться на невеликих глибинах, близько 8 – 10 метрів", - сказав Кобалія.

Підводні роботи проводили учасники одеського клубу "Наварекс", представники київського університету Тараса Шевченка і місцеві активісти. Дослідники опублікували невеликий ролик про це.

Тепер гідроархеологи мають виробити 3D-модель затонулих суден.

"Думаю, до початку наступного тижня тривимірна модель буде готова. Потім планую зосередитися на виготовленні паспортів і внесенні кораблів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", - зазначив Кобалія.

А оскільки в Запоріжжі немає місця, де судна можна було б зберігати, їх поки краще залишити під водою, додав керівник відділу охорони пам'яток заповідника "Хортиця".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.