У Боярці відкрили меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Івана Чмоли

Урочисте відкриття барельєфу на честь полковника армії УНР Івана Чмоли відбулося у Боярці 30 листопада.

Про це повідомляє Київський Пласт.

Барельєф встановили на фасаді будівлі залізничного вокзалу, адже саме тут у лютому 1919-го року українські вояки захищали місто під командуванням полковника Івана Чмоли. У боях проти російсько-більшовицького війська захисники Боярки кілька днів утримували станцію, не даючи окупантам дістатися Вінниці, де на той час знаходився уряд УНР.

На заході зібралося понад сто людей. З США спеціально прилетів онук Івана Чмоли Богдан Чмола, а також його дружина Ліза. Були присутні пластуни з України та США - Іван Чмола також є одним із засновників Пласту. Саме члени Пласту, насамперед Андрій Ковальов, виступили ініціаторами встановлення барельєву. 

На відкриття прийшли священики, реконструктори в одностроях Чорних Запорожців і Січових Стрільців армії УНР, герої російсько-української війни ХХІ ст.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.