Мінкульт Чехії відмовився надати статус пам'ятки статуї Конєва

Mіністерство культури Чехії відмовилося надати статус пам'ятника культури статуї радянського маршала Івана Конєва, встановленій в шостому районі Праги.

Про це заявила прессекретар Міністерства культури Міхаела Лагронова, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Radio Praha.

"Ні кривавому маршалу! Не забудемо"
ФОТО: FB PRAHA 6

На думку представників міністерства, пам'ятник не становить художньої цінності, і його рівень не перевищує середнього рівня періоду його створення. Пропозицію щодо надання статусу висунули в Комуністичній партії.


Нагадуємо, 12 вересня рада району чеської столиці Прага-6 вирішила долю пам'ятника радянському маршалу Івану Конєву: за підсумками таємного голосування депутати вирішили перенести пам'ятник, а на його місці встановити статую на честь визволителів Праги. Наразі пам'ятник залишається на площі Інтербригади.

Пам'ятник Івану Конєву регулярно стає об'єктом атак – обписували і обливали фарбою його вже декілька разів. Це пов'язано з біографією маршала – після присутності на декількох фронтах у роки Другої світової війни Іван Конєв був залучений до придушення угорського повстання 1956 року, а також був присутній у Берліні на час будівництва Берлінської стіни в 1961 році.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.