УІНП презентував інтерактивний каталог проєктів для вільного використання

«Пам’ять онлайн. Цікаво. Доступно. Достовірно» – саме таку назву має каталог проєктів Українського інституту національної пам’яті.

Про це йдеться на веб-сторінці Інституту.

 

Проєкти згруповано за кількома наскрізними темами-напрямами роботи Інституту. Усі матеріали – у вільному доступі. Шукати їх дуже зручно: обираєте тему чи проєкт, скануєте QR-код, завантажуєте – і користуєтеся.

Це видання є своєрідним підсумком п'ятирічної роботи Інституту – з 2014 по 2019-й, коли його очолював історик Володимир В'ятрович.

37 фотодокументальних виставок, майже 50 видань, плакати, календарі й довідкові матеріали – і це далеко не весь результат роботи Українського інституту національної пам'яті за 5 років.

За цей час Інститут також організував та/чи підтримав проведення понад семи десятків наукових конференцій (у тому числі кількох міжнародних), круглих столів і семінарів. А ще було понад три сотні різноманітних публічних заходів, найпопулярніший із яких – мандрівний фестиваль "Історія.UA".

Саме на популяризації історії було зосереджено чи не найбільше уваги й зусиль команди Інституту впродовж 2014–2019-го.

Головними цілями тут було: деконструювати радянські/російські міфи та стереотипи про українське минуле та сформувати в українців власні спільні уявлення про нього – бо це основа національної пам'яті. Реалізувати ці завдання й були покликані презентовані в цьому каталозі проєкти.


Упорядники: Наталка Позняк, Оксана Полтавець.


Вступна стаття:
Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті (2014–2019).


Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Катерина Завада, Петро Клим, Дмитро Кобринський, Ганна Олійник, Катерина Сідаш, Ярина Ясиневич.


Редагування та коректура: Богдан Завітій.


Щоб отримати каталог проєктів Інституту для вільного використання безоплатно для шкіл, музеїв, військових частин, достатньо виконати кілька простих кроків. Деталі за посиланням.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.