У Берліні невідомі відкрили могилу високопоставленого офіцера СС Гейдріха

У Берліні невідомі розкрили могилу обергрупенфюрера СС і генерала поліції Третього Рейху Рейнхарда Гейдріха, якого вбили чеські та словацькі бійці Опору в 1942 році.

Як повідомляє The Бабель із посиланням на BBC, працівники кладовища виявили факт розкриття могили 12 грудня. Поліція встановила, що кістки нациста не чіпали. Мотиви зловмисників поки невідомі. Поліція встановлює причетних і розслідує справу за статтею про осквернення могили.

Рейнхард Гейдріх
Рейнхард Гейдріх

Відомо, що надгробна табличка на похованні була відсутня. Після закінчення Другої світової війни союзники прибрали написи та таблички з могил високопоставлених нацистів, щоб вони не стали місцями паломництва для прихильників нацизму.


Довідково.
Гейдріх був головою Головного управління безпеки рейху під керівництвом лідера СС Генріха Гіммлера і причетний до розробки плану Голокосту.

Вважається, що Гейдріх сподівався згодом очолити нацистську Німеччину, але в травні 1942 року він був вбитий під час операції "Антропоїд" і похований з почестями в Берліні.

Операції "Антропоїд". Два члени чехословацького Опору — словак Йозеф Габчик і чех Ян Кубіш — влаштували засідку на автомобіль Гейдріха. Габчик підбіг до автомобіля і спробував впритул розстріляти нациста, але його пістолет-кулемет заклинило, після чого Кубіш кинув в авто гранату. Гейдріх і його водій отримали смертельні поранення. При вибуху також постраждали сам Габчик і випадкова перехожа.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.