На Прикарпатті 2020 оголосили роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті

Наступний рік стане на Прикарпатті роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті.

Про це йшлося на тридцять третій сесії Івано-Франківської обласної ради сьомого скликання, повідомляє видання Галка.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Депутат обласної ради Сергій Абрамович розповів, в області 2020 рік хочуть оголосити роком пам'яті депортацій українців у ХХ столітті.

"Мало яка сім'я не постраждала від депортації. Ми вшануємо пам'ять понад 700 тисяч українців, які були депортовані", – відзначив Абрамович.

Депутат Василь Попович наголосив, що прикарпатцям потрібно нагадати, як "червоні" висилали людей у Сибір.

За дане рішення проголосували 68 депутатів.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.