У "Церкві з черепів" у Чехії заборонять фотозйомку з 1 січня 2020 року

Цвинтарна церква Всіх Святих на околиці міста Кутна Гора на півночі Чехії з 1 січня 2020 року вводить заборону на фото- і відеозйомку всередині церкви.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Reuters.

 

"Ми хочемо, щоб у цьому місці панувала урочиста атмосфера, повернути йому духовний характер. Крім того, нікому не повинні загрожувати палиці для селфі", — заявила директорка парафіяльної опікунської ради Радка Крейчі.

Зараз осуарій або Костніцу відвідує близько 300 тисяч осіб щорічно, це одна з найвідоміших визначних памʼяток Чехії. Цього року внутрішнє оздоблення церкви реконструювали, а також знайшли нові поховання у фундаменті будівлі.

Усі ці чинники вплинули на те, що адміністрація цвинтарної церкви Всіх Святих намагається докласти максимум зусиль, щоб зберегти памʼятку. Відомо, що реставрація триватиме ще два роки.

Зведена наприкінці XIV століття церква була частково перебудована в XVIII столітті в стилі бароко. Коли цвинтар перестав вміщати нові могили, кістки стали викопувати і переносити в храм.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.