Спецпроект

Двадцять шостий меморіал загиблим євреям відкрили на Тернопільщині. ВІДЕО

У Козові відкрили меморіал євреям, розстріляним у 1941-1943 роках. Встановили його поблизу єврейського цвинтаря на вулиці Народичівській.

Про це розповів голова Тернопільської обласної організації "Єврейська община" Ігор Бандзарук, повідомляє UA: Суспільне.

 
Фото: UA: Суспільне

За його словами, у заході взяли участь близько ста осіб.

Директорка Козівського районного краєзнавчого музею Алла Улішак вісім років досліджувала, що відбувалося у Козівському гетто впродовж 1941-1943 років:

"Тут у кількох ямах їх було розстріляно, над цими ямами були покладені дошки, люди заходили, їх убивали. Дехто падав живим, дехто напів.

Загальна кількість осіб єврейської національності, які загинули в період з 1941 по 1943 років – 2,5 тисячі осіб, це ті які були розстріляні, а ті які загинули від голоду, холоду і тифу, який панував в Козівському гетто, то ця цифра складає 4,5 тисячі осіб".

На цьому місці 17 квітня 1943-го року розстріляли понад 1000 осіб.

Козівський селищний голова Ярослав Адамів розповідає, що чув про це місце від старожилів:

"Моєї жінки бабуся 1925 року народження, яка пережила Другу світову війну і багато інших подій розказувала, що тут проводились масові розстріли євреїв і ще після поховання земля ще гуділа тиждень, було чути стогони, так кажуть очевидці. Про це місце знають всі наші козівчани, тому тут ніхто нічого не будує, не випасають худобу".

48 тисяч гривень – вартість меморіалу. Кошти надав рабинський центру Європи, -каже директор цього центру – Ар'є Голдберг. За його словами, такі пам'ятники є в п'яти областях України.

У Тернопільській області рабинський центр Європи відновив 6 єврейських цвинтарів, повідомив Ігор Бандзарук:

"Зараз в області вже 6 цвинтарів відновлені завдяки європейській всесвітній організації. Це Яновер і Равіни вони відновлюють цвинтарі по всій Україні і Європі".

На Тернопільщині проживає близько семиста євреїв, розповів голова обласної організації "Єврейська община" Ігор Бандзарук. За його словами, на Тернопільщині – це 26 меморіал євреям, розстріляним у 1941-1943 роках.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.