АНОНС: Відкриття виставки «(Не)відома українська археологія»

Виставку присвячено 100-річчю з часу заснування Інституту археології.

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Впродовж 100-річної історії Інституту археології НАН України ученими досліджені численні пам'ятки різних епох — від доби каменю до пізнього середньовіччя в усіх регіонах України.

Діяльність археологічних експедицій сприяє значному поповненню вітчизняних музеїв артефактами давніх часів. Серед величезної кількості таких предметів зустрічаються справжні шедеври давнього мистецтва, що мають світову славу.

"Одним з найвизначніших археологічних відкриттів людства ХХ століття", за визначенням ЮНЕСКО, є золота пектораль IV ст. до Р.Х.

Слід зауважити, що ця нагрудна прикраса скіфського царя ("пектораль" від лат. "pectoralis" – "нагрудний") входила до величезного комплексу знахідок з пограбованого у давнину кургану Товста Могила (околиця міста Орджонікідзе (сучасна назва Покров) Дніпропетровської області.

Рятівні археологічні розкопки кургану були здійснені у 1971 році експедицією, яку очолював Борис Мозолевський, а золоту пектораль 21-го червня виявив власне керівник експедиції.

Проте, лише вузькому колу фахівців відомі обставини, за яких відбулося відкриття унікальних предметів під час дослідження кургану Товста Могила. Маловідома частина цього комплексу, що зберігається у наукових фондах Інституту археології України, буде вперше представлена на виставці.

Предмети із заліза, бронзи, кістки і скла, кераміки походять не з царського поховання, а з поховань слуг які, за звичаями скіфів, "супроводжували свого господаря у потойбічний світ".

Комплексне дослідження цих знахідок вченими різних напрямів дозволяє уявити цілісну картину життя двотисячолітньої давнини.


Час: 13 грудня, п'ятниця, 18:00


Місце: Київ, Андріївський Узвіз 5/31


Виставка "(Не)відома українська археологія" є спільним проектом Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" та Інституту археології НАН України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.