У Вінниці представили архівні документи часів Першого зимового походу. ФОТО

У Державному архіві Вінницької області відкрилася документальна виставка за архівними матеріалами, які розповідають про події столітньої давності, зокрема відображають хід Першого зимового походу на Вінниччині.

Про це повідомляє видання "День".

 

Експозиція складається з двох блоків – книжкового, який містить спогади військових командирів, енциклопедичні та довідкові виданнями, а також документального.

Він представляє оригінальні документи, зокрема звернення заступника командувача Дієвою Армією УНР Тютюнника до українського селянства, доповідь начальника Брацлавської повітової міліції, телефонограму коменданта Гайсинського повіту Рябоконя про призначення його на посаду.

Та особливо пізнавальними є метричні книги. Їх записи свідчать про загиблих козаків, які були поховані на місцевих кладовищах священниками.

 

"Виставка розповідає про Перший зимовий похід армії УНР, яка пройшла окупованою більшовиками та денікінцями територією. Він розпочався рівно 100 років, а завершився у травні 1920 року на території нашої області, у сучасних Ямпільському та Могилів-Подільському районах.

Саме на Вінниччині зустрілися дві українські армії і союзна армія Польщі. Тобто похід можна назвати успішним", – відзначає кандидат історичних наук, головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк.

 

Особливо цінними для відвідувачів виставки стануть архівні документи, які розповідають про учасників-земляків Першого зимового походу. Виставка буде цікавою не лише для істориків, але й студентів, журналістів, краєзнавців, адже на ній вперше тематично підібрані і презентовані документи, які проливають світло на маловідомі факти.

Одним з таких є те, що чимало учасників Першого зимового походу поховані саме на території Ямпільського і Могилів-Подільського районів. Як приклад Костянтин Завальнюк демонструє метричну книгу Преподобно-Параскевської церкви села Писарівки Ямпільського району за травень 1920 року.

У ній на кожному листі йдеться про поховання козаків – учасників Першого зимового походу Армії УНР. Переважна більшість з них була у віці 18–30 років.

 

"Ми вже говорили про те, що на території Ямпільщини завершився Перший зимовий похід, і у цій книзі є відомості про похованих людей за травень–червень 1920 року. Серед похованих зустрічаються козаки і старшини армії Першого зимового походу. Вони загинули у боях, – додає Костянтин Завалюнюк.

– Метричні книги містять їхні прізвища, імена, звання, місце народження і місце поховання з датами. Також вказуються обставини загибелі воїнів і де саме загинули. Такі відомості можуть бути цікаві і фахівцям, і родичам, які шукають інформацію про своїх прадідів, відновлюють чи наповнюють власні родоводи".

 


Довідка. Перший зимовий похід армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка проходив з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 рр. Його маршрут пролягав територіями нинішніх Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей.

За весь рейд вояками УНР було пройдено 2500 км, проведено понад 50 успішних боїв. За оцінками воєнних істориків, Перший зимовий похід армії УНР є найгероїчнішою сторінкою воєнного мистецтва періоду Української революції (1917–1921 рр.), під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з ворогом.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.