Адміністрація одного із районів Праги проголосувала за встановлення пам'ятника "власівцям"

Увечері 10 грудня члени адміністрації району Прага-Ржепор'є проголосували за встановлення на своїй території меморіалу в пам'ять про бійців Російської визвольної армії («РОА», Русская освободительная армия – рос.), полеглих під час підтримки Празького повстання в травні 1945 року.

"За" проголосувало десять з десяти присутніх членів районної ради, що складається з 11 депутатів, повідомляє Czech Radio.

Військовослужбовці 1-ї дивізії
Військовослужбовці 1-ї дивізії "РОА". Прага, 7 травня 1945 року
Фото: Národní filmový archiv

Староста Павел Новотни відхилив пропозицію жителів району провести референдум з питання встановлення пам'ятника. Дебати тривали близько двох годин – основним пунктом дискусії стало питання, чи належали військові підрозділи "РОА" до частин СС.

Присутні на зборах нащадки свідків подій підтвердили, що на території Ржепор'я "власівці" вели себе виключно коректно і не пригноблювали місцеве населення.

Ініціатори створення меморіалу, проект якого ще належить вибрати, нагадали, що генерал Власов і генерал Буняченко зупинялися в Ржепор'ї в ніч з 6 на 7 травня 1945 року.

МЗС РФ раніше вже висловило свій категоричний протест проти створення подібного меморіалу. Чеське зовнішньополітичне відомство, зі свого боку, нагадало, що питання встановлення пам'ятників, згідно із законами Чеської Республіки, знаходиться виключно у віданні місцевого самоврядування.

Адміністрація має намір поставити пам'ятник вже в наступному році, коли відзначатиметься 75 річниця закінчення Другої світової війни.

За словами старости району Павела Новотни, слід увічнити пам'ять близько 300 бійців "РОА", полеглих в дні Празького повстання. Адміністрація також планує встановити біля пам'ятника інформаційну табличку, на якій будуть вказані не тільки позитивні, але і негативні сторони дій "РОА".

Як відомо, керівники Празького повстання домовилися з генерал-майором С.Буняченком, командиром 1-ї дивізії "РОА", яка рухалася в напрямку на м. Лінц (Австрія) для об'єднання з рештою підпорядкованих генерал-лейтенанту А.Власову формувань.

На офіцерській раді 4 травня було прийняте рішення про участь у повстанні, 5 травня, поки празька радіостанція була в руках чехів, ця інформація прозвучала в ефірі.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.