Спецпроект

АНОНС: Засідання програми Seminarium «Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації»

На тему «Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації» будуть говорити на черговому засіданні програми Seminarium у Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

На обговорення винесено такі теми:

- особливості виявлення фотодокументів епохи Голодомору, їх атрибуції, верифікації;

- колекції світлин Александра Вінерберґера, Марка Залізняка, Миколи Боканя та ін.: місця, умови зберігання, (не)коректні підтекстівки;

- "колгосп є зовсім невдячна організація": фотограф Марко Залізняк та його світлини і спогади про епоху Голодомору;

- оприлюднення документальних фотографій Голодомору закордоном у 1930-х рр.: хто, як і де публікував;

- (не)навмисні фальшування фотодокументів епохи Голодомору: приклади, причини поширення помилково атрибутованих фотографій.


Партнери:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет; Національний університет "Києво-Могилянська академія", кафедра історії; Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра історії; Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Навчально-науковий інститут історії та права; Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра політичних наук; Національний музей історії України.


Час: 10 грудня, вівторок, 15:00.


Місце: вул. Михайла Грушевського, 4, Конференц-зала, ауд. 615 (6-й поверх).


Вхід вільний

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.