У Празі вшанували пам'ять Василя Макуха

Акція пам'яті Василя Макуха, який спалив себе на знак протесту проти русифікації та вторгнення у Чехословаччину, відбулася в Празі 5 листопада

Про це повідомило посольство України в Чехії.

 

Захід був присвячений 51-й річниці самоспалення українця. Його провели на празькому мосту, що носить ім'я Василя Макуха. Організатором виступило українське посольство в співпраці з міською радою району Прага 10.

Почалася акція з покладання вінків до портрету Макуха на мосту.

З промовами про вчинок Василя Макуха та інших "смолоскипів свободи" з різних країн колишнього радянського блоку виступили сенаторка Рената Хмелова, посол Євген Перебийніс та історик з Інституту досліджень тоталітарних режимів Давід Свобода.

Пані сенаторка в своєму виступі наголосила на необхідності невпинно плекати демократичні цінності та пильнувати за дотриманням свобод усіх громадян в сучасних суспільствах, щоб більше нікому не доводилося повторювати вчинок Василя Макуха.

Рената Хмелова висловила своє занепокоєння над активізацією спроб Росії відновити свій контроль не лише в Україні, а й в Чехії, а також наголосила на важливості не забувати про підтримку України в її боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність.

 

Посол Євген Перебийніс подякував усім присутнім за вшанування пам'яті Василя Макуха, а міській раді міста Прага за пойменування мосту іменем українського борця за свободу. 

Участь у акції також взяли школярі чеської гімназії, що розташована поряд з мостом Василя Макуха, представники української діаспори, дипломати Посольства та небайдужі чеські громадяни.

Міст Василя Макуха у Празі було урочисто відкрито рік тому, до 50-ої річниці з дня акту самоспалення Василя Макуха.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.