АНОНС: У Києві відкриється виставка про падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі

Вуличну виставку «30 років Свободи: повернення до Європи» відкриють на Михайлівській площі столиці.

Про це повідомляє прес-служба організатора виставки - Українського інституту національної пам'яті.

 

Кінець 1980-х років для європейських країн ознаменувався падінням комуністичної імперії в Центрально-Східній Європі, центром якої був СРСР. Регіоном прокотилася хвиля демократичних революцій, які змінили хід світової історії. 

При чому кожна з країн комуністичного блоку мала свій власний рецепт суспільно-політичних змін, свою дорогу до "спільного європейського дому".

"Виставка цікава тим, що демонструє в одній площині, як кожен із наших сусідів прощався із комунізмом та окреслює місце України в цих процесах. Попри різні сценарії перетворень, які переживали наші європейські сусіди, усі вони вибрали свободу та демократію.

Цей досвід залишається актуальним для нас, українців, і сьогодні. Маємо сподівання що наш проєкт допомагатиме українцям краще пізнати  наших європейських сусідів та нашу спільну історію", - говорить заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак

На відкриття виставки запрошені представники державної влади, дипломатичного корпусу, громадські діячі, журналісти. Зокрема у відкритті виставки візьмуть участь: 

Іванна Климпуш-Цинцадзе - народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу,  

Володимир Тиліщак - заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, Радек Матула - Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки, 

Марек Шафін - Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки, Юріс Пойканс - Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки, 

Богдан Горинь - український політичний та громадський діяч, колишній дисидент,  

Олесь Шевченко - український політичний та громадський діяч, колишній дисидент, 

Богдан Нагайло - шеф української редакції "Радіо Свобода" у 1989-1991 рр.).

четвер, 7 листопада, 12:00.

Місце: Михайлівська площа, між Дипломатичною академією та пам'ятником княгині Ользі.

Виставка працюватиме протягом місяця.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.