АНОНС: У Києві відкриється виставка про падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі

Вуличну виставку «30 років Свободи: повернення до Європи» відкриють на Михайлівській площі столиці.

Про це повідомляє прес-служба організатора виставки - Українського інституту національної пам'яті.

 

Кінець 1980-х років для європейських країн ознаменувався падінням комуністичної імперії в Центрально-Східній Європі, центром якої був СРСР. Регіоном прокотилася хвиля демократичних революцій, які змінили хід світової історії. 

При чому кожна з країн комуністичного блоку мала свій власний рецепт суспільно-політичних змін, свою дорогу до "спільного європейського дому".

"Виставка цікава тим, що демонструє в одній площині, як кожен із наших сусідів прощався із комунізмом та окреслює місце України в цих процесах. Попри різні сценарії перетворень, які переживали наші європейські сусіди, усі вони вибрали свободу та демократію.

Цей досвід залишається актуальним для нас, українців, і сьогодні. Маємо сподівання що наш проєкт допомагатиме українцям краще пізнати  наших європейських сусідів та нашу спільну історію", - говорить заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак

На відкриття виставки запрошені представники державної влади, дипломатичного корпусу, громадські діячі, журналісти. Зокрема у відкритті виставки візьмуть участь: 

Іванна Климпуш-Цинцадзе - народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу,  

Володимир Тиліщак - заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, Радек Матула - Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки, 

Марек Шафін - Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки, Юріс Пойканс - Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки, 

Богдан Горинь - український політичний та громадський діяч, колишній дисидент,  

Олесь Шевченко - український політичний та громадський діяч, колишній дисидент, 

Богдан Нагайло - шеф української редакції "Радіо Свобода" у 1989-1991 рр.).

четвер, 7 листопада, 12:00.

Місце: Михайлівська площа, між Дипломатичною академією та пам'ятником княгині Ользі.

Виставка працюватиме протягом місяця.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.