Міністр культури спростував чутки про перейменування Інституту нацпам'яті

Інформація про плани зміни назви та концепції Українського інституту національної пам'яті з'явилася в ЗМІ 4 листопада.

Першим про це написав сайт Depo, посилаючись на власні джерела.

 

Як зазначали журналісти, найближчим часом буде УІНП перейменовано на Інститут примирення. Така ініціатива нібито йде від міністра культури, молоді, спорту, інформаційної політики та туризму Володимира Бородянського, та була підтримана президентом України Володимиром Зеленським.

"За інформацією джерел, спочатку Інститут візьметься за справи поляків і угорців, а наступним "кейсом" стануть росіяни. Також може бути повністю змінена концепція функціонування установи" - йдеться у матеріалі.

Сам Бородянський на сторінці у Facebook спростував дану інформацію.

"З усією відповідальністю заявляю, що це відверта брехня", - пише він.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.