Спецпроект

Режисерка "Ціни правди" представить фільм у Києві

Відома польська режисерка Аґнєшка Голланд планує незабаром приїхати до України.

Про це повідомляє сторінка її фільму "Ціна правди".

 

У Києві режисерка особисто представить цей історичний трилер про долю журналіста Гарета Джонса українським глядачам та журналістам. 

Також 28 листопада вона стане почесною гостею фестивалю "Нове британського кіно", де фільм-відкриття "Ціна правди" буде показаний мовою оригіналу.

Нагадаємо, головний герой фільм Гарет Джонс - журналіст з Уельсу, який прибув у Радянський Союз в 1933 році. Він на власні очі побачив жахи Голодомору та намагався розповісти про них світу.

Стрічка вже отримала престижну польську кінопремію "Золоті леви".

Аґнєшка Голланд - польська режисерка, Голова європейської кіноакадемії, лауреатка "Золотого глобусу", двократна номінантка на премію "Оскар" за стрічки "Європа, Європа" (1991) і "У темряві" (2011).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.