Митрополит ПЦУ захистив кандидатську з історичних наук

Захист дисертації митрополита Луцького і Волинського Михаїла (Тимофія Зінкевича) Православної церкви України відбувся 27 листопада

Про це повідомляє прес-служба Волинської єпархії ПЦУ.

Тема роботи на здобуття ступеня кандидата історичних наук – "Християнська релігія і церква як чинник державотворення в Київській Русі".

Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки в Лукцьку.

Науковим керівником архієрея був доктор історичних наук, професор кафедри археології, давньої та середньовічної історії України СНУ Михайло Кучинко.

У дисертації розглянуто проблематику впливу християнства, Руської православної церкви, духовенства на становлення й розвиток Києво-Руської держави.

"Зокрема, у доповіді керуючий єпархією зазначив, що церква реагує на сучасні запити суспільства, базуючись на традиціях, закладених у часи Київської Русі", - зазначають у прес-службі.

У процедурі захисту взяли участь науковці з Києва, Львівщини, професорсько-викладацький склад СНУ. Після дискусії вченою радою прийнято одноголосне рішення про присвоєння митрополиту ступеня кандидата історичних наук.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.