Митрополит ПЦУ захистив кандидатську з історичних наук

Захист дисертації митрополита Луцького і Волинського Михаїла (Тимофія Зінкевича) Православної церкви України відбувся 27 листопада

Про це повідомляє прес-служба Волинської єпархії ПЦУ.

Тема роботи на здобуття ступеня кандидата історичних наук – "Християнська релігія і церква як чинник державотворення в Київській Русі".

Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки в Лукцьку.

Науковим керівником архієрея був доктор історичних наук, професор кафедри археології, давньої та середньовічної історії України СНУ Михайло Кучинко.

У дисертації розглянуто проблематику впливу християнства, Руської православної церкви, духовенства на становлення й розвиток Києво-Руської держави.

"Зокрема, у доповіді керуючий єпархією зазначив, що церква реагує на сучасні запити суспільства, базуючись на традиціях, закладених у часи Київської Русі", - зазначають у прес-службі.

У процедурі захисту взяли участь науковці з Києва, Львівщини, професорсько-викладацький склад СНУ. Після дискусії вченою радою прийнято одноголосне рішення про присвоєння митрополиту ступеня кандидата історичних наук.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.