У Сибіру знайшли тіло "цуценяти", якому 18 тисяч років

Дослідники намагаються з'ясувати вид "цуценяти", якому близько 18 тисяч років. Вчені досі не можуть із впевненістю сказати, це вовк чи собака.

Про це повідомляє ВВС.

Відомо, що тварині, на момент смерті було 2 місяці. Тіло добре зберіглося, бо перебувало у сибірській вічній мерзлоті.

 
LOVE DALEN

Цуценяті дали прізвисько Догор, що в перекладі з якутської мови означає "друг".

Метод секвенування ДНК дозволив з'ясувати, що йому близько 18 тисяч років, але не дав змоги визначити, до якого виду він належить - так само, як і встановити причину його смерті.

Дослідник Дейв Стентон зі шведського Центру палеогенетики у розмові з CNN не виключив, що цуценя може бути представником виду, який є спільним предком вовка і собаки.

 
SERGEY FEDOROV

Ще один дослідник того ж центру, Лав Дален у своєму твіттері написав, що Догор - це "можливо, найстаріший собака, якого коли-небудь знаходили".

Вважається, що собаки - нащадки вовків, які в якийсь момент виділилися в окремий вид. Але питання про те, коли саме це сталося, досі є предметом суперечок.

 
SERGEY FEDOROV

У дослідженні, оприлюдненому у 2017 році, озвучується думка, що одомашнення вовка відбулося від 20 до 40 тисяч років тому.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.