У Парижі на аукціоні продали архів адмірала Колчака

У Парижі пройшов аукціон, в ході якого з молотка пішов архів адмірала Олександра Колчака. Покупці заплатили за нього більше 3 мільйонів євро.

Аукціонний будинок Drouot назвав торги "справжнім тріумфом", передає mir24.tv із посиланням на агентство AFP.

Архів Олександра Колчака. Частина колекції
Архів Олександра Колчака. Частина колекції

Як зазначається у повідомленні, за 211 320 євро був проданий нагородний лист царя Миколи Другого про присудження Колчаку хреста Святого Георгія. Лист Колчака дружині Софії пішов з молотка за 120 320 евро.

Всього на торгах було представлено 391 лот, в тому числі знайдений архів Колчака і бібліотека воєначальника. Особливий інтерес у колекціонерів викликали рукописи, що зберігалася в сім'ї Колчака з моменту написання, а також лист дружині Колчака з розповіддю про обставини його розстрілу.

Рукописні спогади про адмірала Олександра Колчака його дружини
Рукописні спогади про адмірала Олександра Колчака його дружини

У свою чергу видання "Новая газета" повідомляє: "На кошти меценатів переважна частина лотів викуплена для Дому російського зарубіжжя ім. О. Солженіцина і Державного архіву Російської Федерації.

Деяка кількість документів буде перебувати в російських приватних колекціях. Дім російського зарубіжжя у 2020 році планує організувати виставку придбаного архіву спільно з державними та приватними архівами, які брали участь в аукціоні".

Нагадуємо, що підготовкою аукціону близько чотирьох місяців займалися французькі фахівці з російських архівів Іван Біррен з дружиною Алісою-Анастасією Біррен.

Іван Біррен зазначає, що ці торги унікальні за своїми масштабами, а про існування багатьох листів і документів історики раніше не знали. Це вже не кажучи про те, що предмети, пов'язані з Колчаком, виставляють на продаж вкрай рідко.

Сімейний архів вирішили розпродати після смерті онука адмірала Колчака – Олександра Ростиславовича. Пан Біррен пояснює, що Олександр Ростиславович Колчак мав трьох дітей, які вирішили продати колекцію, тому що не хотіли її ділити на три частини, і потім ділити її при наступному успадкуванні і так далі - "тоді вже зовсім загубиться слід".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.