У Парижі на аукціоні продали архів адмірала Колчака

У Парижі пройшов аукціон, в ході якого з молотка пішов архів адмірала Олександра Колчака. Покупці заплатили за нього більше 3 мільйонів євро.

Аукціонний будинок Drouot назвав торги "справжнім тріумфом", передає mir24.tv із посиланням на агентство AFP.

Архів Олександра Колчака. Частина колекції
Архів Олександра Колчака. Частина колекції

Як зазначається у повідомленні, за 211 320 євро був проданий нагородний лист царя Миколи Другого про присудження Колчаку хреста Святого Георгія. Лист Колчака дружині Софії пішов з молотка за 120 320 евро.

Всього на торгах було представлено 391 лот, в тому числі знайдений архів Колчака і бібліотека воєначальника. Особливий інтерес у колекціонерів викликали рукописи, що зберігалася в сім'ї Колчака з моменту написання, а також лист дружині Колчака з розповіддю про обставини його розстрілу.

Рукописні спогади про адмірала Олександра Колчака його дружини
Рукописні спогади про адмірала Олександра Колчака його дружини

У свою чергу видання "Новая газета" повідомляє: "На кошти меценатів переважна частина лотів викуплена для Дому російського зарубіжжя ім. О. Солженіцина і Державного архіву Російської Федерації.

Деяка кількість документів буде перебувати в російських приватних колекціях. Дім російського зарубіжжя у 2020 році планує організувати виставку придбаного архіву спільно з державними та приватними архівами, які брали участь в аукціоні".

Нагадуємо, що підготовкою аукціону близько чотирьох місяців займалися французькі фахівці з російських архівів Іван Біррен з дружиною Алісою-Анастасією Біррен.

Іван Біррен зазначає, що ці торги унікальні за своїми масштабами, а про існування багатьох листів і документів історики раніше не знали. Це вже не кажучи про те, що предмети, пов'язані з Колчаком, виставляють на продаж вкрай рідко.

Сімейний архів вирішили розпродати після смерті онука адмірала Колчака – Олександра Ростиславовича. Пан Біррен пояснює, що Олександр Ростиславович Колчак мав трьох дітей, які вирішили продати колекцію, тому що не хотіли її ділити на три частини, і потім ділити її при наступному успадкуванні і так далі - "тоді вже зовсім загубиться слід".

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.