Ліванський бізнесмен купив на аукціоні речі Гітлера на 600 тисяч євро

Ліванський підприємець придбав на аукціоні в Мюнхені речі, що належали Адольфу Гітлеру, на загальну суму 600 тисяч євро.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на DW.

Циліндр Адольфа Гітлера
Циліндр Адольфа Гітлера

Бізнесмен Абдалла Шатіла, який проживає в Швейцарії, повідомив, що має намір передати придбані предмети Ізраїлю. Ще до початку торгів він поінформував ізраїльську організацію "Керен ха-Єсод", що має намір купити якомога більше речей Гітлера і передати їх у якості пожертви.

За його словами, в цілому він придбав десять предметів, в тому числі циліндр, видання книги Mein Kampf, коробку для сигар, листи і друкарську машинку.

Шатіла також повідомив, що спочатку мав намір спалити ці речі, але потім подумав про важливість їх збереження заради пам'яті для майбутніх поколінь про існування Гітлера.

Представник "Керен ха-Єсод", що займається збором пожертвувань для Ізраїлю, 25 листопада підтвердила, що організація прийме ці предмети і вирішить питання про те, куди вони будуть передані.

Розпродаж предметів колишніх високопоставлених представників нацистського режиму, що пройшов в Німеччині минулого тижня, викликав критику з боку єврейських організацій.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.