Мумії крокодилів і гігантський скарабей: у Єгипті показали нові знахідки. ФОТО

Велику експозицію муміфікованих тварин, знайдених у давньоєгипетському некрополі, вперше представили публіці неподалік від Каїра.

Єгипетські археологи виявили велику гробницю з муміфікованими тваринами минулого року біля ступінчастою піраміди Джосера у Саккарі, на південь від столиці Єгипту, повідомляє ВВС. Україна.

 
ФОТО: KHALED DESOUKI

Під товщею піску знайшли сотні артефактів, зокрема маски, статуетки, а також муміфікованих котів, крокодилів, кобр і птахів.

У суботу влада Єгипту вперше представила артефакти на виставці біля некрополя Саккара.

 
Фото: REUTERS

Серед знайдених мумій, за попередніми оцінками експертів, є двоє левенят. Зараз міністерство у справах старожитностей Єгипту проводить аналізи, щоб у цьому впевнитися.

На відміну від муміфікованих котів, яких археологи знаходять доволі регулярно, виявлення неушкоджених левів, і особливо їхніх дитинчат, трапляється рідко.

 
ФОТО: KHALED DESOUKI

На прес-конференції в суботу один єгипетський чиновник назвав однією з найзначніших знахідок некрополя велику статую жука-скарабея.

 
ФОТО: REUTERS

"Найпрекрасніше відкриття з цих сотень знахідок – цей скарабей", - сказав Мостафа Вазирі. - Це найбільший скарабей у світі".

 
ФОТО: REUTERS

Довідково. Саккара – це стародавній могильник, який був некрополем Мемфіса, столиці Давнього Єгипту.

Розташований приблизно за 30 км на південь від Каїра, некрополь Саккара був місцем поховання понад 3 тис. років. Він є частиною Світової спадщини ЮНЕСКО.

 
ФОТО: REUTERS
 
ФОТО: REUTERS

Останніми роками Єгипет активно просуває свої археологічні знахідки, намагаючись відновити життєво важливу для країни туристичну галузь, що зазнає серйозних проблем через події попередніх років.

 
ФОТО: KHALED DESOUKI

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.