Спецпроект

Зеленський нагородив орденом іноземців за вшанування пам'яті жертв Голодомору

Президент України Володимир Зеленський нагородив Орденом княгині Ольги III ступеня трьох іноземок за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

Про це йдеться в указі Президента №865/2019, оприлюдненому на сайті Глави держави, повідомляє УНН.

 
ФОТО: ВВС

Орденом княгині Ольги III ступеня нагороджено:

Діану Варнайтє – радницю канцелярії уряду Литовської Республіки;

Агнєшку Голланд – польську режисерку, Голову європейської кіноакадемії, лауреатку "Золотого глобусу", двократну номінантку на премію "Оскар" за стрічки "Європа, Європа" (1991) і "У темряві" (2011). Режисерку фільму "Ціна правди" про Гарета Джонса (2019);

Елізабет Енн Епплбом – польську журналістку та історикиню єврейського походження. Працювала журналістом і редактором у британських виданнях "The Spectator", "The Daily Telegraph", "Sunday Telegraph", "Economist" тощо. Зараз є колумністом "Washington Post" і "Slate".

Як історик у 2003 році написала книгу "Історія ГУЛАГу", яка здобула Пулітцерівську премію (США) і премію Даффа Купера (Велика Британія). У 2018 році світ побачила її книга "Червоний Голод".

Крім того, відзнакою Президента України – Хрестом Івана Мазепи нагороджено голову Асоціації прибалтійських українців Клайпеди, Леоніда Трегуба (Литовська республіка).

Як зазначено в указі, їх нагороджено "за вагомий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.