Спецпроект

АНОНС: Лекція "Голодомор у документах архівів комуністичних спецслужб"

У лекції до Дня пам’яті жертв Голодоморів розкажуть про найважливіші й найнесподіваніші знахідки в архівах радянських спецслужб, які є правдивими свідченнями злочину радянського режиму проти українського народу.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Під час лекції буде оприлюднена інформація з раніше "совершенно секретних" документів комуністичних спецслужб. Зокрема:

- свідчення, зібрані чекістами, про справжні політичні настрої в українському селі кінця 1920-х - початку 1930-х рр.;

- матеріали про селянський опір колективізації, зокрема збройний, у кінці 1920-х - на початку 1930-х рр.;

- чекістські звіти, статистичні та інші службові матеріали періоду 1928-1933 рр. щодо проведення політичних репресій (арештів, депортацій тощо) проти селян, насамперед заможних та середняків;

- матеріали з архівних кримінальних справ на людей, які були заарештовані за збереження та поширення правдивої інформації про події Голодомору 1932-1933 рр.: Дмитра Заволоки, Миколи Боканя, Олександри Радченко та інших;

- фотографії інженера Вінербергера та фотографа з Батурина Миколи Боканя, які є основними справжніми фотосвідченнями Голодомору;

- матеріали, які свідчать про причини і жахливі наслідки Голодомору.

Лектор: український історик, завідувач відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України Олександр Іщук.

Автор лекції з 2007 до 2010 року входив до складу робочої групи наукового відділу Архіву СБУ, метою якої було опрацювання, розсекречення та публікація архівних матеріалів радянських спецслужб, які стосуються теми Голодомору.

Також Олександр Іщук є упорядником, автором та співавтором численних публікацій і видань розсекречених документальних свідчень Голодомору.

Час: 23 листопада, субота, 16:00.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Контакт: (044) 278-48-64.

Вхід до музею на лекцію – 30 грн.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".