У Мюнхені на тлі протестів на аукціоні продали речі Гітлера

Попри протести в Німеччині та за її межами у Мюнхені в середу відбувся аукціон з продажу речей нацистських часів, який зібрав сотні тисяч євро, зокрема і завдяки продажу циліндра Адольфа Гітлера.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Циліндр Адольфа Гітлера
Циліндр Адольфа Гітлера
Фото: HERMANN HISTORICA

Аукціонний дім Hermann Historica 20 листопада заявив, що циліндр нацистського лідера обійшовся в 50 тисяч євро, хоча це була не найвища ціна, заплачена за предмет на аукціоні.

Покупець заплатив 130 тисяч євро за посріблену копію книжки "Майн Кампф", антисемітського політичного маніфесту Гітлера, яка колись належала нацистові Герману Ґерінгу.

На продаж також виставили одяг коханки Гітлера Єви Браун та інші предмети, що належали нацистським лідерам Другої світової війни, таким як Генріх Ґіммлер і Рудольф Гесс.

Уповноважений уряду Німеччини із боротьби з антисемітизмом Фелікс Кляйн заявив, що такою подією як аукціон речей нацистів їхні злочини подаються як "мізерні".

"Вони поводяться так, ніби торгують абсолютно нормальними історичними об'єктами мистецтва. Але існує небезпека, що нацистські реліквії стануть об'єктами культу для крайніх правих", – сказав Кляйн в інтерв'ю медіагрупі Funke.

Голова Європейської єврейської асоціації рабин Менахем Марголін перед аукціоном заявив, що "саме Німеччина лідирує в Європі за кількістю зареєстрованих антисемітських інцидентів".

"Ми закликаємо німецьку владу змусити аукціонні будинки розголошувати імена тих, хто купує "предмети " і вносити їх у державний "контрольний список", – заявив Марголін.

Багато предметів, що належали високопоставленим нацистським лідерам, були захоплені солдатами США в останні дні Другої світової війни.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.