Спецпроект

У Києві презентували масштабний проект Музею Голодомору

Розробники обіцяють, що це буде потужний освітньо-науковий центр. Він включатиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір. До речі, він має стати найбільшим музеєм в Україні, понад 15 000 кв.м.

Про це повідомив секретар Київської міської ради Володимир Прокопів у Facebook, передає Україна Молода.

 

"Розробники обіцяють, що це буде потужний освітньо-науковий центр. Він включатиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір. До речі, він має стати найбільшим музеєм в Україні, понад 15 000 кв.м", - зазначив Прокопів.

Архітектурний проект розроблений групою архітекторів компанії "Проектні системи" (Київ, Україна, головний архітектор Андрій Миргородський). Також залучені дві всесвітньо відомі дизайнерські компанії – Haley Sharpe Design Ltd (Канада, Великобританія) та Nizio Design International (Польща).

Відкрити музей планують на Дніпровських схилах до 90-роковин Голодомору у 2022 році.

Нагадуємо, що 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор актом геноциду. Це прописано в першій статті Закону "Про Голодомор 1932-1933 років".

Як відомо, жалобні заходи та вшанування пам'яті жертв Геноциду-голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні будуть проводити 23 листопада 2019 року. Серед них, зокрема, Всеукраїнська акція "Запали свічку".

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".