Справа живодера-архівіста на Хмельниччині. ВІДЕО (18+)

З причепленим собакою до позашляховика чоловік проїхав близько 1,5 кілометра. На відео, яке зняли очевидці, у жорстокому власникові пса впізнали директора Державного архіву Хмельницької області та колишнього заступника мера.

Про це повідомляє 24-й Канал.

Чоловік на Хмельниччині прив'язав до авто свого пса і тягнув дорогою
Чоловік на Хмельниччині прив'язав до авто свого пса і тягнув дорогою

Спинили чоловіка у Красилівському районі Хмельницької області. Небайдужі домоглися того, щоб чоловік відв'язав собаку та викликали поліцію.

Як повідомляє місцевий сайт vsim.ua, солдат-спецпризначенець, який проїжджав повз, побачив, що одна з автівок тягнула за собою на ланцюгові собаку. Пес був повністю закривавлений.

Пес сильно постраждав, але залишився живим. Наразі він перебуває під опікою волонтерів.

Володимир Байдич стоїть над понівиченим собакою
Володимир Байдич стоїть над понівиченим собакою

Володимир Байдич, який працює директором Державного архіву Хмельницької області, як зазначають користувачі соцмереж, сказав, що таким чином хотів покарати пса, який вкусив його матір.

19 листопада вранці зоозахисники провели протестну акцію під Зарічанським управлінням поліції. Вони вимагали покарання для жорстокого власника собаки та написали колективну заяву.

Поліція Хмельниччини відкрила кримінальне провадження, Володимиру Байдичу загрожує ув'язнення терміном від 5 до 8 років.

Увага! Кадри 18+

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.