Спецпроект

Все більше українців вважають Голодомор 1932-33 рр. геноцидом — опитування

82% громадян України вважають, що Голодомор 1932-33 рр. був геноцидом українського народу.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на опитування Соціологічної групи "Рейтинг", проведене 29 жовтня – 4 листопада 2019 р.

Згідно з результатами опитування, 82% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 рр. був геноцидом українського народу. Тих, хто не підтримує цю тезу, – 11%, вагаються – 7%.

У порівнянні із минулим роком дещо зросла кількість тих, хто однозначно погоджується із цим твердженням. У 2018 році Голодомор визнавали геноцидом 79% опитаних, у 2017 р. – 77%, у 2016 р. – 72%, а в 2011 році так вважали 58%.

Опитування Соціологічної групи
Опитування Соціологічної групи "Рейтинг"

При цьому Голодомор визнають геноцидом 95% жителів Заходу, 87% – Центру, 72% – Півдня та 61% – Сходу.

Водночас у ідеологічному розрізі помітно менше схильні підтримувати це твердження ті, хто шкодує про розпад СРСР.

Попри це, навіть у цій групі спостерігається відносна більшість тих, хто погоджується із визнанням Голодомору геноцидом Українського народу.

Опитування Соціологічної групи
Опитування Соціологічної групи "Рейтинг"

73% опитаних зазначили, що цього року планують запалювати свічку у День пам'яті жертв Голодомору в пам'ять про загиблих від голоду. 20% сказали, що не будуть цього робити. Порівняно із минулим роком кількість тих, хто має намір запалити свічку, дещо зросла.

Опитування Соціологічної групи
Опитування Соціологічної групи "Рейтинг"

Ініціатива запалити свічку пам'яті знаходить дещо більшу підтримку на Заході та у Центрі (87% та 74% відповідно). Водночас на Півдні (68%) та Сході (54%) теж значна частина опитаних зазначили, що візьмуть участь у цій акції.

Ініціатива запалити свічку пам'яті частіше знаходить відклик серед старших опитаних, аніж серед молодших.

Відповідно такий намір має абсолютна більшість з тих, хто визнає Голодомор 1932-33 рр. геноцидом. Попри це, навіть третина з тих, хто не підтримує цю тезу, також зазначили про свої плани запалити свічку пам'яті.

Опитування Соціологічної групи
Опитування Соціологічної групи "Рейтинг"

***Було опитано 3000 респондентів від 18 років і старше шляхом особистого інтерв'ю. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,8%.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.