У Кракові відкрили пам’ятник Анні Київській. ФОТО

Пам’ятник київській княжні – Королеві Франції, встановили на території Палацу Вєльопольських, що у Кракові.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА у Facebook.

 

"За ідеєю Президента Кракова пана Яцека Майхровського, ця локація символізуватиме не тільки історичний зв'язок Кракова та Києва, але й демонструватиме рівень довіри та тісної співпраці мерії столиці України та Історичної столиці Польщі", - зазначається у повідомленні.

 

Урочисте відкриття скульптури відбулося за участю заступника Президента Кракова Богуслава Космідера та київської делегації на чолі із заступником голови КМДА Валентином Мондриївським.

"Сьогодні ми зустрічаємо в мерії міста Кракова принцесу Анну Київську – символ України в Європі, але також символ польсько-української дружби. Дуже дякуємо за цю чудову ідею і подарунок, що символізуватиме нашу дружбу.

Один із великих поляків сказав: "Немає вільної Польщі без незалежної України". І це правда. Бажаємо вам свободи, незалежності, бажаємо, щоб ми разом були в Євросоюзі. Дякую за цей подарунок", – зазначив заступник Президента Кракова Богуслав Космідер.

 

"Від імені київської міської влади і всіх киян дозвольте висловити щиру подяку всім, хто доклав зусиль до реалізації цього проєкту. Відкриття пам'ятника Анні Київській у Кракові для нас є дуже знаковим. Адже Краків – королівська столиця Польщі, став першою великою зупинкою доньки Ярослава Мудрого на її шляху до Франції.

І не лише це пов'язує Анну з Польщею – майбутню Королеву Франції виховувала сестра Ярослава Мудрого Марія Добронега, яка, одружившись із польським князем Казимиром І Відновителем, стала Величною княгинею Польщі та матір'ю майбутнього Князя Польщі Болєслава ІІ Сміливого", – розповів під час відкриття пам'ятника Валентин Мондриївський.

Біля скульптури висадили 21 кущ білих троянд сорту Anne de Kyiv – ще один подарунок від київської громади – та червоні троянди місцевої селекції. Білі й червоні квіти символізуватимуть прапор Польщі.

Скульптура юної княжни Анни (скульптор Костянтин Скритуцький) є реплікою скульптури, встановленої у листопаді 2016 року в сквері Анни Київської на Львівській площі в Києві.

Автор ідеї – ініціатор проєкту "Шлях Королеви" та головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв "Anne de Kyiv Fest" Федір Баландін.

"Шлях Королеви" – великий міжнародний мистецький проєкт, який передбачає встановлення авторських реплік пам'ятника на шляху Анни Київської до Франції та одночасне проведення низки культурно-просвітницьких заходів.

Цей проєкт – і про історію, і про сучасність. Ми заявляємо – Україна не вступає в Європу, а повертається до неї. І постать Анни Ярославни це якнайкраще демонструє, адже пам'ять про видатну українку і мудру королеву не згасає ані у Франції, ані в Україні", – сказав Федір Баландін.

До слова, пам'ятник київській княжні вже встановили у французькому місті-побратимі Тулуза та в Джакарті. Також у жовтні 2019 року пам'ятник Анні Київській відкрили в одному із найстаріших міст Бельгії – місті Арлон. Скульптуру також планується відкрити у Чехії, Австрії та Німеччині.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.