На Вінниччині виявили мусульманський мавзолей ХІІІ століття

Одну з напівзруйнованих будівель в селі Мала Кісниця місцеві здавна називають «турецькою вежею», не знаючи про її справжнє походження.

Про це повідомляє Lenta.ua.

Руїни мавзолею в Малий Кісниці
Руїни мавзолею в Малий Кісниці
Фото: Валентина Гижко

"Будівля стоїть на роздоріжжі за селом, — пише на своїй сторінці в Facebook краєзнавець Валентина Гижко. — В основі — масивний шестикутник з каменів, які ретельно підігнані один до одного. Є два входи і виходи та чотири "вікна". Вхід і вихід зорієнтовані на південь і захід. Вгорі — залишки купола. Виглядає ну дуже загадково!"

Валентина відправила фото незвичайної будівлі тюркологу, завідувачу центру досліджень цивілізацій Причорномор'я Інституту історії НАНУ Олександру Галенку, який припустив, що "це на перший погляд — мусульманський мавзолей (тюрбе), скоріше золотоординського часу".

Kouczeniecz на одній із старовинних карт
Kouczeniecz на одній із старовинних карт

Іншими словами, якщо визначення вірне, то будівля відноситься до XIII століття. Переглянувши старовинні карти, краєзнавець звернула увагу, що на одній з них село Кісниця називається Kouzzenicze, річка Марківка іменується Kouczeniecze, а село Велика Кісниця — Kouczeniecz.

У праці Костянтина Тищенка "Слід тунгусів, маньчжурів і монголів в топоніміці України" відзначається, що KOUCZENicze — від маньч. Хуǯу — кланятися в землю.

Тобто, назви сіл збереглися з часів Золотої Орди. Хоча пізніше виникла легенда про село, що нібито збудоване "на кістках" — Кісниця.

Далі — слово за фахівцями...

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.